All for Joomla All for Webmasters

Новини законодавства за жовтень 2019 року

НБУ продовжив термін переказу коштів за реквізитами «Код банку» та «Рахунок»
В Україні запроваджено міжнародний номер банківського рахунка за стандартом IBAN. З 5 серпня 2019 року всі банки відкривають клієнтам нові рахунки лише за стандартом IBAN, а діючі рахунки поступово (до 31 жовтня 2019 року) змінюють відповідно до вимог цього стандарту.


Таке рішення передбачено постановою Правління НБУ від 26 вересня 2019 року № 118 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162», яка набрала чинності з 2 жовтня 2019 року.
Банки приймають до виконання документи на переказ коштів клієнтів, у яких заповнено або пару реквізитів «Код банку» та «Рахунок», або рахунок за стандартом IBAN.
Разом з тим у зʼвязку зі зверненням Державної казначейської служби для забезпечення виконання бюджетних програм в повному обсязі Нацбанк прийняв рішення про продовження до 12 січня 2020 року можливості заповнення пари реквізитів у документах на переказ коштів.
Тобто включно до 12 січня 2020 року банки прийматимуть до виконання документи на переказ коштів, у яких заповнено або пару реквізитів «Код банку» та «Рахунок», або рахунок за стандартом IBAN, а з 13 січня 2020 року - виключно рахунок за стандартом IBAN.

Єдиному рахунку для сплати податків і зборів бути: прийнято закони
4 жовтня 2019 року Верховна Рада України прийняла взаємоповʼязані Закони «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування» та «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування» щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, крім сплати податку на додану вартість та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового.
Закони передбачають запровадження системи сплати податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (крім ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового), єдиного соціального внеску через Електронний кабінет платника податків на єдиний рахунок, який буде відкрито для платника за його згодою (бажанням) на центральному рівні Державної казначейської служби.

Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування» набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування, крім пункту 1 (в частині накладення арешту на кошти на єдиний рахунок, відкритий у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України), пункту 2, пункту 3 (в частині коштів на єдиному рахунку, відкритому в порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України) розділу І цього закону, який набирає чинності з 1 січня 2021 року.

Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування» набирає чинності з 1 січня 2021 року, крім пунктів 2 і 3 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Закони про застосування РРО та кешбек офіційно опубліковано
Закони щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами-підприємцями та щодо кешбеку було офіційно опубліковано в газеті «Голос України» 19 жовтня 2019 року.
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі та послуг» має особливий порядок набрання чинності. Він набирає чинності через шість місяців з дня опублікування (19 квітня 2020 року). Певні положення набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону, а деякі - з 1 жовтня 2020 року.
У Законі закріплюється:
- запровадження програмних РРО, що надає субʼєкту господарювання право обирати класичний чи програмний РРО залежно від його потреб і фінансових можливостей. Програмні РРО забезпечуватимуть одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері контролюючого органу та багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі;
- спрощення процедури реєстрації РРО - проведення її засобами Електронного кабінету без подання реєстраційних документів, а лише шляхом отримання фіскального номера, який ідентифікує програмний РРО, у інформаційній системі контролюючого органу;
- фіскалізація розрахункових операцій, що проводяться через програмні РРО, на фіскальному сервері контролюючого органу;
- запровадження технологій захисту даних про проведені розрахункові операції, що відповідають Закону України «Про електронні довірчі послуги»;
- підвищення відповідальності за порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій при здійсненні торгівельної діяльності та наданні послуг шляхом впровадження джерела відшкодування покупцям (споживачам) частини штрафних санкцій, застосованих за їх зверненнями.

На період виходу з ладу РРО та його ремонту або в разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО. На період виходу з ладу програмного РРО розрахункові операції не проводяться до моменту усунення несправностей.

На період відсутності звʼязку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу розрахункові операції проводяться в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу. Субʼєкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону таких номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Протягом години після встановлення звʼязку із фіскальним сервером контролюючого органу необхідно передати копії створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи. У програмному РРО такі документи мають зберігатися до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.

Штрафи збільшуватимуться поступово, з урахуванням перехідного періоду:
до 1 жовтня 2020 року - штрафи за невидачу чека 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне) вартості товару, після цієї дати - 100 - 150 % відповідно.
У Законі прописано процедуру обліку товарів. Зокрема, субʼєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобовʼязані, серед іншого, вести облік товарних запасів, продавати лише ті товари (послуги), що відображені в такому обліку.
При цьому субʼєкт господарювання зобовʼязаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» передбачає внесення змін до Податкового кодексу України. Він також набирає чинності через шість місяців з дня опублікування, крім певних положень, що набирають чинності з 1 жовтня 2020 року, з 1 січня 2021 року та дня, наступного за днем опублікування Закону.

З 1 січня 2021 року підвищується річний ліміт доходу для другої групи платників єдиного податку з 1,5 млн. грн. до 2,5 млн. грн.

До 1 жовтня 2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку 2 - 4 груп (фізичними особами-підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., крім, тих які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоровʼя.
З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку 2 - 4 груп (фізичними особами-підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоровʼя;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону про РРО;
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
- реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку 2 - 4 груп (фізичними особами-підприємцями) у календарному році обсягу доходу 1 млн. грн., застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обовʼязковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суʼбєкта господарювання як платника єдиного податку.

Кешбек запрацює з 1 жовтня 2020 року. З цього моменту покупці зможуть поскаржитися на видані з порушеннями чеки - проте сума покупки має становити більше 850 грн. Поскаржитися можна буде виключно через Електронний кабінет платника податків (пройшовши електронну ідентифікацію з використанням кваліфікованого електронного підпису). Компенсуватимуть відповідну суму за рахунок штрафних санкцій (їх застосують за результатами перевірки скарги). Компенсація становитиме 100 % вартості придбаних товарів. Сплачувати податки з компенсації буде не потрібно.

Набрав чинності Закон про попереднє розкриття всіх прихованих комісій за кредитами
З 19 січня 2020 року вводиться в дію (за винятком деяких положень) Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг».
Змінено порядок надання фінансових послуг, зокрема, споживчих кредитів, та їх рекламування. за порушення правил введено адміністративну відповідальність.
В Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено заборону штрафувати споживача за дострокове розірвання кредитного договору або за дострокове виконання умов договору, предметом якого є надання фінансової послуги.

Споживачі зможуть поскаржитися регулятору фінансових послуг на наявність у договорах умов, що обмежують права споживачів фінансових послуг. В таких випадках на посадових осіб фінансових установ, кредитних посередників, фізичних осіб-підприємців накладатимуть адміністративні стягнення.

За порушення прав споживачів встановлені такі штрафи:
від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок:
1) ненадання повної або надання недостовірної інформації про умови фінансових послуг;
2) ненадання за запитом споживача проекту договору про фінансові послуги (якщо обовʼязок передбачено законом);
3) ненадання примірника договору про надання фінансових послуг та додатків до нього (за наявності);
4) непроведення обовʼязкової оцінки кредитоспроможності споживача перед укладенням договору про фінансову послугу;
5) укладення договору про надання фінансових послуг не в письмовій формі (якщо цього вимагає закон);
6) неповідомлення надавачем фінансової послуги споживача про відступлення зобовʼязання за договором про надання фінансової послуги, якщо обовʼязковість такого повідомлення встановлена законом.

Від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян доведеться заплатити за збільшення в односторонньому порядку фіксованої процентної ставки або неповідомлення споживача про зміну змінюваної процентної ставки.

У Кодексі про адміністративні правопорушення передбачено накладення штрафу на посадових осіб, фізичних осіб - підприємців у розмірі від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ненадання, несвоєчасне надання споживачу фінансових послуг інформації про умови надання фінансової послуги, яку він має намір отримати, та іншої інформації, обовʼязковість надання якої споживачу фінансових послуг передбачена законодавством, а також надання інформації про фінансову послугу, учасника ринку фінансових послуг, що містить неповні, неточні або недостовірні відомості (дані).

У Законі України «Про споживче кредитування» визначено, що загальні витрати за споживчим кредитом є витратами споживача, повʼязаними з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обовʼязкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:
- доходи кредитодавця у вигляді процентів;
- комісії кредитодавця, повʼязані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;
- інші витрати споживача на додаткові та супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обовʼязкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Крім того, заборонено поширювати у будь-якій формі та у будь-який спосіб недобросовісної реклами про діяльність у сфері фінансових послуг, фінансові послуги.
Недобросовісною рекламою у сфері фінансових послуг вважається:
1) реклама фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи чи без одержання дозволу або ліцензії;
2) реклама заборонених фінансових послуг;
3) реклама фінансових послуг, у якій інформація про умови надання фінансових послуг відсутня або:
- зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначена назва фінансової послуги, що рекламується;
- оголошується більш як на 25 відсотків швидше за оголошення назви послуги;
- зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначене найменування фінансової установи, яка надає фінансову послугу (у разі відсутності в рекламі назви фінансової послуги);
- зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначений знак для товарів і послуг (торговельна марка), що використовується фінансовою установою, яка надає фінансову послугу (у разі відсутності в рекламі назви фінансової послуги та найменування фінансової установи);
- зазначається у спосіб, який ускладнює її візуальне сприйняття (перелік ознак визначається регулятором) ;
- інша недобросовісна реклама.

Нацбанк знизив облікову ставку до 15,5 %
Правління Нацбанку прийняло рішення знизити облікову ставку до 15,5 % річних із 25 жовтня 2019 року. НБУ продовжує цикл помʼякшення монетарної політики, оскільки бачить стійку тенденцію до уповільнення інфляції до цілі 5 %.

Зниження облікової ставки прийнято рішенням Правління НБУ від 24 жовтня 2019 року № 797-рш «Про розмір облікової ставки».
Прогнозний сценарій Національного банку України передбачає подальше зниження облікової ставки до 8 % на кінець 2021 року за умови стійкого зниження інфляції до цілі 5 %.
Наступне засідання Правління НБУ з питань монетарної політики відбудеться 12 грудня 2019 року.

Рада ратифікувала FATCA і змінить Податковий кодекс України
Верховна Рада України 29 жовтня 2019 року прийняла Закон про ратифікацію міжурядової Угоди з США для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA).

Угода була вчинена 7 лютого 2017 року.
Передбачено, що Україна отримує фінансову інформацію стосовно всіх американських підзвітних рахунків і щорічно здійснює обмін цією інформацією зі Сполученими Штатами в автоматичному режимі відповідно до положень статті 27 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал .
Інформація, яка має бути отримана стосовно кожного американського підзвітного рахунку кожної звітної фінансової установи України, і обмін якою має відбуватися:
a) імʼя та прізвище, адреса та індивідуальний номер платника податків США кожної зазначеної американської особи, яка є власником такого рахунку, і у випадку неамериканського субʼєкта господарювання, якого після застосування процедур комплексної експертизи, викладеної в Додатку I, ідентифіковано як такого, що має одну чи більше контролюючих осіб, що є американською зазначеною особою, - назву, адресу і індивідуальний номер платника податків США (якщо є) такого субʼєкту і кожної такої зазначеної американської особи;
b) номер рахунку (або функціональний його еквівалент у разі відсутності номеру рахунку);
c) назва та ідентифікаційний номер звітної фінансової установи України;
d) баланс чи суму на рахунку (у тому числі, у випадку договору страхування з викупною сумою або договору ануїтету, викупну суму або суму, яка виплачується готівкою у разі відмови від прав за полісом) станом на кінець відповідного календарного року чи іншого відповідного звітного періоду, або якщо рахунок було закрито протягом такого року, відразу до його закриття;
e) у випадку будь-якого кастодіального рахунку:
(1) загальна валова сума відсотку, загальна валова сума дивідендів і загальна валова сума іншого доходу, сформованого стосовно активів на рахунку, які щоразу виплачуються або зараховуються на рахунок (або стосовно рахунку) протягом календарного року чи іншого відповідного звітного періоду; а також
(2) загальна валова сума надходжень від продажу чи викупу майна, яка виплачується чи зараховується на рахунок впродовж календарного року чи іншого відповідного звітного періоду, стосовно якої звітна фінансова установа України виступала в якості кастодіана, брокера, довіреної особи чи в інакшому випадку в якості агента для власника рахунку;
(f) у випадку будь-якого депозитного рахунку, загальна валова сума відсотку, виплаченого з чи зарахованого на рахунок протягом календарного року чи іншого відповідного періоду; а також
(g) у випадку будь-якого рахунку, не зазначеного в підпункті 2(e) чи 2 (f) цієї статті, загальна валова сума, виплачена чи зарахована власнику рахунку щодо такого рахунку протягом календарного року чи іншого відповідного звітного періоду, стосовно якої звітна фінансова установа України є боржником чи дебітором, у тому числі сукупна сума будь-яких виплат, повʼязаних з викупом, що здійснюються власнику рахунку протягом календарного року чи іншого відповідного звітного періоду.

Верховна Рада України ратифікувала 4 міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування
30 жовтня 2019 року Верховна Рада України ратифікувала міжнародні договори щодо уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи:
1. Ратифіковано Угоду між Урядом України та Урядом Малайзії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протокол до неї, вчинені 4 серпня 2016 року у м. Путраджая.
2. Ратифіковано Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, вчинений 11 грудня 2015 року в м. Києві.
3. Ратифіковано Протокол між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, вчиненої у Лондоні 10 лютого 1993 року, вчинений у м. Лондоні 9 жовтня 2017 року.
Усі зазначені міжнародні договори наберуть чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про завершення Договірними Державами всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ними чинності.

Обмеження на купівлю іноземної валюти відмінено з 5 листопада 2019 року
Нацбанк скасовував обмеження на купівлю іноземної валюти та банківських металів фізичними особами в еквіваленті 150 тис. гр.. на день через касу банку, фінансової установи або в системах онлайн-банкінгу.

Відповідні зміни валютного регулювання затверджені постановою Правління НБУ № 125 від 29 жовтня 2019 року «Про затвердження Змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті». Зміни набрали чинності з 5 листопада 2019 року.

Крім того, припинила діяти вимога щодо подання фізичними особами до банків документів, що підтверджують підстави для проведення операцій з купівлі безготівкової іноземної валюти.
Також було запроваджено систему інвестування за кордон у межах е-лімітів (сьогодні - до 50 тис. євро/рік для фізичних осіб) без необхідності отримання індивідуальних дозволів чи ліцензій у Національному банку.

Компанія «Legal Business Assistants» завжди тримає руку на пульсі змін законодавства задля Вашого успіху. Отримуючи правову допомогу у нас, Ви можете бути впевнені, що чинне законодавство завжди на стороні Вашого бізнесу.

Опитування

Які юридичні послуги актуальні для Вас?