All for Joomla All for Webmasters

Новини законодавства за вересень 2019 року

Нацбанк знизив облікову ставку до 16,5 %
Правління Національного банку України ухвалило рішення знизити облікову ставку до 16,5 % річних з 6 вересня 2019 року. Національний банк продовжує цикл помʼякшення монетарної політики, оскільки очікує уповільнення інфляції до цілі 5 %.


Зниження облікової ставки до 16,5 % ухвалене рішенням Правління НБУ від 5 вересня 2019 року № 645-рш «Про розмір облікової ставки».
У подальшому цикл помʼякшення монетарної політики продовжиться за умови стійкого уповільнення інфляції до цілі 5 %. Темп зниження облікової ставки до нейтрального рівня 8 % залежатиме від ризиків як внутрішнього, так і зовнішнього походження.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 24 жовтня 2019 року.

Банки можуть обслуговувати клієнтів за закордонним паспортом

Банки можуть здійснювати ідентифікацію та верифікацію фізичної особи - резидента на території України на підставі паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідне розʼяснення надав Національний банк 4 вересня 2019 року.

У такому разі відомості щодо імені та по батькові такої особи банки можуть встановлювати на підставі інших офіційних документів, які містять відповідну інформацію. Наприклад, документа, що свідчить про отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків України (або присвоєння ідентифікаційного номера згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обовʼязкових платежів).

Так, Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначає перелік документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до якого, зокрема, крім паспорта громадянина України, належить паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Законом України «Про нотаріат» передбачено, що встановлення особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, зокрема, паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
Водночас посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.

Відповідно до вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» банки під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють для фізичної особи:
- прізвище, імʼя, по батькові та дату народження;
- номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків України (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обовʼязкових платежів) або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії.

Нацбанк скасував щомісячний ліміт на репатріацію коштів від продажу цінних паперів

НБУ скасував щомісячний ліміт у сумі 5 млн. євро на репатріацію коштів від продажу цінних паперів, корпоративних прав, а також коштів, отриманих унаслідок зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств іноземними інвесторами. Це було зроблено у межах валютної лібералізації.

Відповідні зміни затверджено постановою Правління НБУ від 9 вересня 2019 року № 113 «Про затвердження Змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті». Постанова набрала чинності з 10 вересня 2019 року.

Також регулятор розширив перелік операцій, які дозволяється здійснювати за рахунками нерезидентів. Зокрема, на поточні рахунки фізичних осіб-нерезидентів дозволено зарахування коштів в гривнях, отриманих як дивіденди, процентних доходів за цінними паперами та інших доходів за обʼєктами прав власності в Україні, що не повʼязані з їх відчуженням, продажем, ліквідацією або зменшенням статутного капіталу.

Очікується, що зазначені послаблення разом з раніше скасованим обмеженням на репатріацію дивідендів нададуть змогу нерезидентам гнучкіше розпоряджатися власними коштами як в іноземній валюті, так і в гривні. Спрощення процедури повернення іноземних інвестицій також сприятиме їх подальшому припливу в Україну.

Також для уникнення різночитань Нацбанк уточнив, що чинний е-ліміт у 2 млн. євро на рік для інвестицій юридичних осіб-резидентів за кордон поширюється також на придбання цінних паперів іноземних емітентів та облігацій зовнішньої державної позики України.

Ухвалено Закон про реструктуризацію повʼязаних боржників

19 вересня 2019 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процедури проведення фінансової реструктуризації».
Закон набирає чинності з дня, наступного за опублікуванням.

Зокрема, в прикінцевих положеннях Закону України «Про іпотеку» визначено, що після завершення позасудового врегулювання, здійсненого під час проведення процедури фінансової реструктуризації та/або на виконання плану реструктуризації, вимоги іпотекодержателя за основним зобовʼязанням, що залишаться незадоволеними внаслідок недостатності вартості предмета іпотеки, не припиняються та підлягають задоволенню.

Крім того, у Законі України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зазначили, що так само не припиняються та підлягають задоволенню вимоги обтяжувача за забезпеченим обтяженням зобовʼязанням, що залишаться незадоволеними внаслідок недостатності вартості предмета забезпечувального обтяження при набутті обтяжувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження під час реструктуризації.

У Законі України «Про фінансову реструктуризацію» передбачили, що фінансова реструктуризація боржників, які є повʼязаними особами, може проводитися в рамках однієї процедури за умови, що залучені кредитори - фінансові установи кожного боржника письмово це погодили.

Крім того, передбачено право залучених кредиторів передати на розгляд арбітражу будь-який спір, що виникає під час проведення процедури фінансової реструктуризації. Спір може бути переданий на розгляд арбітражу за наявності арбітражної угоди, що укладається у вигляді:
1) арбітражного застереження у рамковому договорі;
2) арбітражного застереження у згоді кредитора на реструктуризацію;
3) письмової згоди боржника в заяві про реструктуризацію.
Згідно зі змінами, відступлення права вимоги у процедурі фінансової реструктуризації відбувається відповідно до законодавства. Залучений кредитор має право відступити право вимоги до боржника у будь-який момент під час проведення процедури фінансової реструктуризації, а також за укладеним планом фінансової реструктуризації. У такому разі до нового залученого кредитора переходять всі права та обовʼязки первісного залученого кредитора.
У разі здійснення відступлення права вимоги за договорами, укладеними на виконання плану фінансової реструктуризації, новий кредитор набуває всіх прав, передбачених цим Законом.

Також дозволено включити в план реструктуризації реструктуризацію грошових зобовʼязань та/або господарської діяльності боржника шляхом передачі боржнику в оренду та/або лізинг будь-якого майна залученого кредитора, а також укладення сторонами інших договорів, передбачених законодавством.

Верховна Рада України ввела єдину звітність з єдиного соціального внеску і податку з доходів фізичних осіб з 2021 року

Верховна Рада України 19 вересня 2019 року прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Закон набирає чинності з 01 січня 2021 року.

Згідно з доопрацьованою до другого читання редакцією уніфікована звітність з єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб подається щоквартально.
Також прийнято супутній Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно подання єдиної звітності по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку з доходів фізичних осіб», який набирає чинності з 01 січня 2021 року.

Визначено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобовʼязані подавати контролюючим органам у строки, встановлені Податковим кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Прийнято Закон про захист позичальників
20 вересня 2019 року Верховна Рада України Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг». Даним Законом, по-перше, встановлюється адміністративна відповідальність за ненадання, несвоєчасне надання споживачу фінансових послуг повної інформації про умови надання фінансових послуг або надання недостовірної інформації про фінансову послугу. Посадовці юридичної особи або фізичні особи-підприємці заплатять штраф від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 - 3400 грн).

За кожен випадок приховання інформації застосовуються штрафні санкції (від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
За збільшення в односторонньому порядку фіксованої процентної ставки або неповідомлення споживача про зміну змінюваної процентної ставки стягується від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен такий випадок.

По-друге, недобросовісною рекламою у сфері фінансових послуг вважатиметься:
1) реклама фінансових послуг без набуття особою, що їх надає, статусу фінансової установи чи без одержання нею відповідного дозволу або ліцензії, якщо законом для провадження діяльності з надання таких послуг передбачено набуття статусу фінансової установи чи одержання відповідного дозволу або ліцензії;
2) реклама фінансових послуг, надання яких на території України заборонено законом;
3) реклама фінансових послуг, у якій інформація про умови надання фінансових послуг відсутня або:
- зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначена назва фінансової послуги, що рекламується;
- оголошується більш як на 25 відсотків швидше за оголошення назви фінансової послуги, що рекламується;
- зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначене найменування фінансової установи, яка надає фінансову послугу (у разі відсутності в рекламі назви фінансової послуги);
- зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначений знак для товарів і послуг (торговельна марка), що використовується фінансовою установою, яка надає фінансову послугу (у разі відсутності в рекламі назви фінансової послуги та найменування фінансової установи);
- зазначається у спосіб, який ускладнює її візуальне сприйняття;
4) інша реклама у сфері фінансових послуг (у тому числі реклама фінансової послуги), яка вважається недобросовісною рекламою відповідно до Закону України «Про рекламу».
Перелік ознак, які можуть свідчити, що спосіб викладення інформації про умови надання фінансових послуг ускладнює її візуальне сприйняття, визначається органом, який здійснює державне регулювання відповідного ринку фінансових послуг.

Слідкувати за дотриманням прав боржників будуть Національний банк, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

По-третє, до загальних витрат за споживчим кредитом віднесуть усі витрати споживача, включаючи додаткові та супутні послуги третіх осіб. Встановлять правила розрахунку орієнтовної вартості кредиту для споживача.

По-четверте, встановлюється єдиний для всіх фінансових установ-кредитодавців формат розрахунку загальної вартості кредиту та єдина формулу розрахунку реальної річної процентної ставки, результати розрахунків яких мають бути зазначені у договорі про споживчий кредит.

У звʼязку з цим регулятори не затверджуватимуть методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Разом з тим вони встановлюватимуть додаткові вимоги до паспорту споживчого кредиту.

По-пʼяте, встановлюються правила укладення електронного договору про споживчий кредит та використання електронного підпису до та під час підписання такого договору, а також у разі внесення змін до нього.

Цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності, крім підпунктів 1, 2, 4 та 5 пункту 3 розділу І, які набирають чинності та вводиться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Прийнято два закони щодо застосування РРО

20 вересня 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

У даному Законі закріплюється:
- запровадження програмних РРО, що надає субʼєкту господарювання право обирати класичний чи програмний РРО залежно від його потреб і фінансових можливостей;
- спрощення процедури реєстрації РРО - проведення її засобами Електронного кабінету без подання реєстраційних документів, а лише шляхом отримання фіскального номера, який ідентифікує програмний РРО, у інформаційній системі контролюючого органу;
- здешевлення застосування РРО за рахунок виключення необхідності отримання еквайрингових послуг, послуг ЦСО, укладання відповідних договорів, придбання класичного РРО;
- фіскалізація розрахункових операцій, що проводяться через програмні РРО, на фіскальному сервері контролюючого органу;
- запровадження технологій захисту даних про проведені розрахункові операції, що відповідають Закону України «Про електронні довірчі послуги»;
- контроль з боку суспільства за легалізацією розрахункових документів, що підтверджують проведення розрахункових операцій;
- підвищення відповідальності за порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій при здійсненні торгівельної діяльності та наданні послуг шляхом впровадження джерела відшкодування покупцям (споживачам) частини штрафних санкцій, застосованих за їх зверненнями.

Субʼєкт господарювання може прийняти рішення про те, що у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії розрахункові операції не проводяться до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що повідомляє під час реєстрації РРО. У такому випадку субʼєкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки. Такі субʼєкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.

Штрафи з урахуванням перехідного періоду зменшуються:
до 1 жовтня 2020 року:
- штрафи за невидачу чека 10 % (за перше порушення) і
- 50 % (за кожне наступне) вартості товару, після цієї дати - 100 - 150 %.
Протягом години після встановлення звʼязку з фіскальним сервером контролюючого органу передбачається передача копій створених програмним РРО розрахункових документів із присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами, до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи повинні бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані наступні розрахункові документи.

Також в даному Законі вказана процедура обліку товарів і введений штраф за реалізацію неврахованих товарів – 200 % від вартості.
Ця вимога не поширюється на фізичних осіб-підприємців на єдиному податку - неплатників ПДВ, окрім тих, хто здійснює діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, займається реалізацією лікарських засобів і виробів медичного призначення, ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, коштовних каменів і напівкоштовних каменів).

Супутній Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» передбачає внесення змін до Податкового кодексу України. Згідно зі змінами до Кодексу підвищено річний ліміт доходу для другої групи платників єдиного податку з нинішніх 1,5 млн. грн. до 2,5 млн. грн.

До 1 жовтня 2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами-підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім, тих які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоровʼя.
З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону про РРО;
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами-підприємцями) у календарному році обсягу доходу 1 млн. грн., застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обовʼязковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації субʼєкта господарювання як платника єдиного податку.

Передбачено, що частина суми штрафних (фінансових) санкцій, сплачених за наслідками перевірки, проведеної за скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, підлягатиме перерахуванню покупцю (споживачу), яким була подана скарга.
Норма про кешбек залишилася і збільшено поріг покупки із 100 грн. до 850 грн.
Закони наберуть чинності через 6 місяців з дня, наступного за днем їх опублікування.

Прийнято Закон відносно стимулювання інвестиційної діяльності в Україні
Верховна Рада України 20 вересня 2019 року прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

Даним Законом передбачено:

У сфері захисту прав акціонерів:
- відповідальність осіб із заінтересованістю та посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані правочином із заінтересованістю, укладеним на неринкових умовах, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами;
- розширення переліку правочинів із заінтересованістю;
- вибір незалежного аудитора публічного акціонерного товариства виключно загальними зборами акціонерів;
- обовʼязкова пропозиція викупу акціонерами, які придбавають 50 % акцій товариства;
- розширення переліку правочинів, які вважаються правочинами із заінтересованістю.

У сфері правосуддя:
- витребовування господарським судом групи однотипних доказів (без зазначення індивідуальних ознак кожного документа, що витребовується);
- впровадження стандарту доказування «більшої вірогідності» в господарських справах.
Зміни до Господарського процесуального кодексу України:
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у звʼязку з примусом;
- обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності є обовʼязковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою;
- обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом;
- достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У сфері забезпечення виконання договірних зобов'язань:
- зобовʼязання може бути забезпечене шляхом передання кредиторові у довірчу власність майна – обʼєкта забезпечення;
- кредитор виступає власником майна (на відміну від застави) та може реалізувати обʼєкт забезпечення від свого імені у випадку невиконання боржником своїх зобовʼязань;
- обʼєкт забезпечення не входить до ліквідаційної маси боржника або кредитора, а тому порушення провадження у справі про банкрутство не зможе завадити зверненню стягнення на майно (на відміну від застави, де процедура банкрутства може заблокувати звернення стягнення на майно на кілька років);
- статус кредитора як довірчого власника обмежує можливість боржника вивести обʼєкт забезпечення з-під обтяження та уникнути виконання зобовʼязання;
У сфері будівництва:
- скасовується сплата пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту;
У сфері договорів застави земельних ділянок скасовується експертна грошова оцінка земельних ділянок приватної власності, які передаються у заставу;

Банки зможуть заокруглювати суми касових операцій через вилучення дрібних монет

Національний банк України з 25 вересня 2019 року поширив на банки право заокруглювати суми касових операцій. Таке рішення прийнято з урахуванням пропозиції банківської спільноти у звʼязку із вилученням з готівкового обігу монет дрібних номіналів.

Відповідні норми містить постанова Правління НБУ від 24 вересня 2019 року № 117 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 20 червня 2019 року № 82», що набрала чинності з 25 вересня 2019 року.

Банки України зможуть заокруглювати суми касових операцій за кожним касовим документом відповідно до підстав, визначених законодавством, та за правилами, встановленими пунктом 4 постанови Правління НБУ від 15 березня 2018 року № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів».

Результати заокруглення є іншими операційними доходами/витратами банку.
У НБУ нагадали, що з 1 жовтня 2019 року розмінні монети номіналами 1, 2 та 5 копійок перестають бути засобом платежу. Тож усі готівкові розрахунки мають здійснюватися банками в сумах, кратних найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, що перебуває в обігу, - 10 коп.

Компанія «Legal Business Assistants» завжди тримає руку на пульсі змін законодавства задля Вашого успіху. Отримуючи правову допомогу у нас, Ви можете бути впевнені, що чинне законодавство завжди на стороні Вашого бізнесу.

Опитування

Які юридичні послуги актуальні для Вас?