All for Joomla All for Webmasters

Новини законодавства за липень 2019 року

Перевести готівку, не відкриваючи рахунок, можна на пошті

Національний банк розширив перелік субʼєктів, які мають право здійснювати операції з приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу.

Відтепер такими субʼєктами визнано операторів поштового звʼязку, які отримали ліцензію Національного банку на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

Крім того, Нацбанк змінив поняття «пункт приймання готівки» на «пункт надання фінансових послуг», оскільки в таких пунктах надаються послуги з переказу коштів не тільки у готівковій, а й у безготівковій формі.

Відповідні норми містить постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 12 лютого 2013 року № 42 «Про врегулювання питань щодо приймання готівки для подальшого її переказу» від 22 липня 2019 року № 98.

Документ набрав чинності 30 липня 2019 року.

З 5 серпня банківські перекази здійснюватимуться за стандартом IBAN

З 5 серпня 2019 року нові рахунки клієнтам банки відкриватимуть відповідно до вимог стандарту IBAN.
Відповідну норму містить постанова Правління Нацбанку № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні».

Водночас чинні номери рахунків банки змінюватимуть відповідно до вимог цього стандарту зі збереженням чинного номеру аналітичного обліку.

З 1 листопада 2019 року застосування IBAN стане обовʼязковим для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів коштів як у національній, так і в іноземних валютах, зокрема, під час транскордонних переказів.

Нові рахунки складатимуться з 29 літерно-цифрових символів, викладених у такій послідовності:
- код України - UA-2 літери;
- контрольний розряд - 2 цифри;
- код банку - 6 цифр;
- рахунок - довжина номера рахунка не є фіксованою (до 31 жовтня 2019 року - від 5 до 14 символів, з 1 листопада 2019 року - від 5 до 19 символів).

Банк отримувача коштів зобовʼязаний зарахувати кошти на рахунок отримувача:
- за парою реквізитів («Код банку» та «Рахунок», якщо рахунку не присвоєно стандарт IBAN або платнику не відомо рахунок отримувача за стандартом IBAN);
- за стандартом IBAN.

Обрана платником варіація заповнення реквізитів не може бути підставою для повернення документу на переказ коштів без виконання або незарахування коштів на рахунок клієнта.

Діє новий порядок розрахунку кількості голосуючих акцій

20 липня 2019 року набрав чинності Порядок розрахунку кількості голосуючих акцій, що належать фізичній особі або юридичній особі згідно з фінансовими інструментами, передбаченими частиною десятою ст. 64-1 Закону «Про акціонерні товариства».

Цей порядок встановлює процедуру розрахунку кількості голосуючих акцій, які прямо або опосередковано належать фізичній особі або юридичній особі відповідно до фінансових інструментів:
- що на дату їх виконання надають своєму власнику право набути голосуючі акції товариства шляхом їх поставки;
- не зазначених вище, які мають подібну економічну природу з ними, але не передбачають поставки акцій товариства.

Вимоги цього Порядку поширюються винятково на голосуючі акції публічних акціонерних товариств.

Згідно з документом розрахунок кількості акцій товариства здійснюється особою самостійно з дати набуття права власності на фінансові інструменти.

Розрахунок кількості голосуючих акцій товариства здійснюється шляхом множення кількості усіх фінансових інструментів на кількість голосуючих акцій кожного окремого товариства.

Крім того, під час розрахунку підсумкового пакету голосуючих акцій товариства до кількості акцій, що належать особі на правах власності, така кількість утворюється шляхом складання.

За результатами розрахунку підсумкового пакету акцій товариства особа, яка набуває або відчужує пакет голосуючих акцій товариства понад порогові значення, складає повідомлення про цей факт відповідно до Закону «Про акціонерні товариства».

Визначено субʼєкта, який здійснює контроль за розрахунком кількості акцій та поданням повідомлення особою. Ці повноваження покладено на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Нацбанк знизив облікову ставку до 17 %

Правління Нацбанку схвалило рішення знизити облікову ставку до 17,0 % річних з 19 липня 2019 року. Регулятор продовжує цикл помʼякшення монетарної політики, оскільки бачить тенденцію уповільнення інфляції до цілі 5 %.

Зниження облікової ставки до 17,0 % схвалене рішенням Правління Національного банку від 18 липня 2019 року № 493-рш «Про розмір облікової ставки».

Базовий сценарій Національного банку передбачає подальше зниження облікової ставки до 8% впродовж наступних років за умови стійкого зниження інфляції до цілі 5 %.

Наступне засідання Правління НБУ з питань монетарної політики відбудеться 5 вересня 2019 року.

Набрав чинності мовний закон

16 липня 2019 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави.

Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обовʼязковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя.

Дія Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин України у відповідних сферах суспільного життя визначається законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України.

Українська жестова мова є мовою спільноти жестомовних осіб. Це природна візуально-жестова мовна система з власною лексико-граматичною структурою, що сформувалася еволюційним шляхом і використовується як основний або один з основних засобів спілкування жестомовних осіб, які постійно проживають або протягом тривалого часу проживали на території України.

Уряд має затвердити Державну програму сприяння опануванню державної мови.

Кожен громадянин України зобовʼязаний володіти державною мовою. Держава організовуватиме безкоштовні курси української мови для дорослих та забезпечуватиме можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.

Особа, яка має намір набути громадянство України, зобовʼязана засвідчити відповідний рівень володіння державною мовою.

З 16 липня 2021 року вимоги до рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства України, визначатиме Національна комісія зі стандартів державної мови. З цієї дати складання іспиту на рівень володіння державною мовою, необхідний для набуття громадянства України, здійснюватиметься в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обовʼязків Закон зобовʼязує:
- вищих посадових осіб держави, народних депутатів;
- державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування;
- голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників і заступників;
- службовців Нацбанку;
- осіб начальницького (середнього і вищого) складу Нацполіції, інших правоохоронних та розвідувальних органів, посадових осіб інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;
- осіб рядового, сержантського і старшинського складу Нацполіції, інших правоохоронних, розвідувальних органів, інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;
- прокурорів; адвокатів; нотаріусів;
- суддів, які обрані чи призначені відповідно до Конституції та здійснюють правосуддя на професійній основі, членів та дисциплінарних інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, членів Вищої ради правосуддя та інших посадових та службових осіб;
- педагогічних та науково-педагогічних працівників;
- медпрацівників державних і комунальних закладів охорони здоровʼя.

З 16 липня 2021 року рівень володіння державною мовою деякими категоріями осіб (зокрема, прокурорами, суддями, членами ВККС і ВРП, держслужбовцями, керівниками закладів освіти) засвідчуватиме державний сертифікат про рівень володіння державною мовою, який видаватиме Національна комісія зі стандартів державної мови.

Якщо особи на 16 липня 2021 року вже обіймають вищенаведені посади, отримувати зазначений сертифікат їм буде непотрібно.

Адвокати, нотаріуси, педагоги, медики з 16 липня 2021 року мають засвідчувати рівень володіння державною мовою документом про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни), або державним сертифікатом про рівень володіння державною мовою, який видаватиме зазначена вище Національна комісія.

Нацкомісія зі стандартів державної мови розробить і затвердить класифікацію рівнів володіння державною мовою з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти.

За результатами проведеного іспиту на визначення рівня володіння державною мовою особа отримає державний сертифікат, що засвідчує один з рівнів за шкалою: початковий рівень A, середній рівень B та рівень вільного володіння мовою C.

Проекти нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії органів державної влади, органів влади АР Крим та місцевого самоврядування складатимуться відповідно до стандартів української правничої термінології, які встановить Нацкомісія.

У судах судочинство провадиться і діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Текст судового рішення має складатися з урахуванням стандартів державної мови.

Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

З 1 січня 2030 року мовою ЗНО за результатами здобуття повної середньої освіти та вступних випробувань є державна мова, крім ЗНО з іноземних мов.

З 16 липня 2020 року наукові видання публікуються державною, англійською та/або іншими офіційними мовами ЄС. У разі публікації англійською та/або іншими офіційними мовами ЄС опубліковані матеріали мають супроводжуватися анотацією та переліком ключових слів державною мовою. Державною або англійською мовою відтоді мають виконуватися дисертації осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, доктора мистецтва, доктора наук, або наукові доповіді у разі захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді монографії або сукупності статей у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях, а також автореферати та відгуки опонентів. Такі самі вимоги до публічного захисту зазначених робіт.

З 16 липня 2021 року українською мовою необхідно проводити культурно-мистецькі, розважальні та видовищні заходи. Застосування інших мов під час таких заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу. Публічне виконання та/або публічний показ театральної вистави іншою мовою, ніж державна, в державному чи комунальному театрі супроводжуються перекладом українською мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб. Мовою музейної справи та мистецьких виставок буде українська мова. Українська мова буде також мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні. Фільми, вироблені українськими кінематографістами, розповсюджуватимуться та демонструватимуться в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів. Українську мову визначено також мовою туристичного та екскурсійного обслуговування.

Використання української мови як обовʼязкової для друкованих ЗМІ загальнодержавної і регіональної сфер розповсюдження стане обовʼязковим через 2,5 роки; для друкованих ЗМІ місцевої сфери розповсюдження - через 5 років. Друковані ЗМІ буде дозволено видавати іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видаватиметься тираж видання державною мовою.

З 16 липня 2022 року набуде чинності норма про те, що інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соцмережах) органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форм власності, ЗМІ, зареєстрованих в Україні, а також субʼєктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуватимуться українською мовою. Поряд з версією інтернет-представництв, виконаних українською мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія українською мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Положення про українську мову в технічній та проектній документації запрацює з 16 липня 2020 року.

З 16 січня 2020 року українська мова буде обовʼязковою в рекламі. Вона має бути мовою реклами на телебаченні і радіо.

Мовою у сфері охорони здоровʼя, медичної допомоги та медичного обслуговування є державна мова. Проте на прохання особи, яка звертається за наданням медичної допомоги чи послуг з медичного обслуговування, її персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін. А положення про те, що заклади охорони здоровʼя складатимуть документи, які стосуються стану здоровʼя пацієнтів, державною мовою, запрацює з 16 липня 2020 року.

З 16 липня 2020 року також запрацює положення про те, що назви аеропортів, портів, станцій, зупинок, власні назви транспортних засобів мають подаватися українською мовою за правилами українського правопису. Зазначені назви можуть передаватися за допомогою літер латинської абетки відповідно до звучання державною мовою. У назвах аеропортів можуть застосовуватися спеціальні ідентифікатори (коди), що складаються з літер латинської абетки і присвоюються аеропортам міжнародними організаціями. З цієї ж дати українська мова стане обовʼязковою в діяльності політичних партій.

Вводиться посада Уповноваженого із захисту державної мови. Через шість місяців з дня призначення Уповноваженого запрацюють положення про розгляд ним скарг, здійснення державного контролю за застосуванням державної мови, а також про порядок накладення штрафів на субʼєктів господарювання за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.

До завершення тимчасової окупації частини території України одним із завдань Закону є сприяння вивченню української мови громадянами України, які проживають на цій території.

Прикінцевими положеннями передбачено адміністративну відповідальність за порушення Закону. Утім введення цієї норми перенесено на три роки з метою дати громадянам достатньо часу для опанування української на належному рівні.

Порушення вимог Закону під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади АР Крим і органах місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших субʼєктах господарювання державної і комунальної форми власності, у судочинстві та діловодстві у судах України, в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями, на державному кордоні України, у процесі виборів та референдумів, у міжнародних договорах України - накладення штрафу від 3 400 до 6 800 грн. або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

Порушення вимог Закону у сфері освіти, науки, культури, книговидання, у користувацьких інтерфейсах компʼютерних програм та веб-сайтів, у сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоровʼя, спорту, телекомунікацій та поштового звʼязку, транспорту - тягнуть за собою накладення штрафу від 3 400 до 5 100 грн. або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

За повторне порушення передбачено суворіші штрафи.

НБУ скасував ліміт на переказ дивідендів

Нацбанк скасував усі обмеження на репатріацію дивідендів для покращення інвестиційного клімату, що було передбачено дорожньою картою з валютної лібералізації.

Відповідні зміни, затверджені Постановою Правління НБУ № 91 від 9 липня 2019 року «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», набрали чинності 10 липня 2019 року.

Відтепер бізнес з іноземним капіталом більше не обмежується лімітом в розмірі 12 млн. євро на місць для однієї юридичної особи на переказ дивідендів за кордон або на рахунки нерезидентів в Україні.

Міністерство юстиції скасувало мінімальний розмір плати за вчинення нотаріальних дій

Мінюст оновив Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Відповідний наказ від 24 червня 2019 року № 1923/5 Мінʼюст зареєстрував того ж дня.
Наказ прийнято на виконання Указу Президента від 20 червня 2019 року № 418 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України», яким скасовано Указ Президента від 10 липня 1998 року № 762 «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій».

Указом № 762/98 установлювалося, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не міг бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

З дня набрання чинності наказом Мінʼюсту приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справлятимуть плату, розмір якої визначається за домовленістю між приватним нотаріусом та фізичною або юридичною особою. Було прибрано норму про те, що зазначена плата мала бути не меншою від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

Наказ набрав чинності з 27 червня 2019 року.

Компанія «Legal Business Assistants» завжди тримає руку на пульсі змін законодавства задля Вашого успіху. Отримуючи правову допомогу у нас, Ви можете бути впевнені, що чинне законодавство завжди на стороні Вашого бізнесу.

Опитування

Які юридичні послуги актуальні для Вас?