All for Joomla All for Webmasters

Публікації

Аналіз Закону України "Про фінансову реструктуризацію"

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

14 червня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про фінансову реструктуризацію» (далі по тексту - Закон), який визначає умови і порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника. На сьогоднішній день положення Закону починають реалізовуватись та 06.10.2016 року, Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності обрав представників до Спостережної ради з питань організації та проведення фінансової реструктуризації. Нагадаємо, положення Закону щодо фінансової реструктуризації набирають чинності 19.10.2016 року та будуть діяти протягом трьох років.

Пропонуємо ознайомитись з аналізом Закону «Про фінансову реструктуризацію».  

Згідно ст. 1 Закону, Боржником є юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, який має заборгованість хоча б перед однією фінансовою установою, що не є пов’язаною з боржником особою, та ініціює проведення процедури фінансової реструктуризації відповідно до цього Закону, у тому числі комунальні та державні підприємства, крім фінансових установ та казенних підприємств.

Процедура фінансової реструктуризації застосовується до реструктуризації господарської діяльності і активів боржника, в тому числі, розташованих за межами території України, і до грошових зобов’язань боржника, включаючи ті, які виникли на підставі договорів, які регулюються іноземним законодавством.
Законом передбачено створення нового органу – Спостережної Ради, яка є координаційним органом з питань організації та проведення процедури фінансової реструктуризації. Повноваженнями Спостережної Ради є:

1) створення та формування персонального складу секретаріату;
2) розроблення та затвердження положення про секретаріат;
3) здійснення контролю за діяльністю секретаріату та узагальнення звітності, яка надається секретаріатом, про перебіг та результати проведення процедури фінансової реструктуризації;
4) створення та формування персонального складу арбітражного комітету;
5) затвердження та внесення змін до списку арбітрів;
6) затвердження та внесення змін до арбітражного регламенту та ставок арбітражного збору;
7) затвердження рекомендацій та вимог до документів, необхідних для проведення процедури фінансової реструктуризації, які подаються до секретаріату або надсилаються секретаріатом, та до звіту про проведення огляду фінансово–господарської діяльності боржника.

Спостережна Рада утворює секретаріат, основними завданнями якого є:

1) вирішує адміністративні та процедурні питання, пов’язані з проведенням процедури фінансової реструктуризації, згідно з вимогами цього Закону;
2) готує та надає спостережній раді звіти про перебіг та результати процедури фінансової реструктуризації;
3) упорядковує та поширює інформацію про проведення процедури фінансової реструктуризації;
4) розробляє рекомендації щодо проведення процедури фінансової реструктуризації;
5) розробляє рекомендації та вимоги до документів, визначені пунктом 7 частини другої статті 14 цього Закону;
6) створює та веде власний веб-сайт, на якому розмішує інформацію відповідно до вимог цього Закону.
Секретаріат не бере безпосередньої участі у переговорах щодо реструктуризації між боржником і залученими кредиторами.

Для підвищення ефективності розгляду спорів, які виникають під час процедури фінансової реструктуризації, передбачений особливий порядок вирішення спорів в арбітражі, а саме – створення арбітражного комітету, який буде призначати арбітрів із списку, затвердженого Спостережною радою. Спори будуть вирішуватися відповідними арбітрами. Арбітражний процес буде регулюватися спеціальним арбітражним регламентом.

Процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником, його пов’язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов’язань перед такими кредиторами в порядку, передбаченому цим Законом. В разі, якщо у процедурі фінансової реструктуризації виникає спір, залучений кредитор має право звернутися для його вирішення до арбітражу шляхом подання повідомлення про спір.

Боржнику надано право ініціювати проведення фінансової реструктуризації шляхом подання письмової заяви про реструктуризації до секретаріату за умови відсутності щодо нього порушеного провадження у справі про банкрутство або відсутності здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. Згоду на реструктуризацію повинні підписати залучені кредитори, яким належить щонайменше 50 % загальної суми вимог фінансових установ до боржника.

Якщо розпочата процедура добровільної реструктуризації заборгованості згідно даного Закону, то розгляд заяви про початок процедури банкрутства боржника зупиняється. З дня початку проведення процедури фінансової реструктуризації діє мораторій, загальний строк дії якого не може перевищувати 180 днів. Протягом дії мораторію заборонено:

1) виконувати боржнику вимоги кредиторів;
2) примусово звертати стягнення на майно боржника та майно, передане третіми особами в забезпечення виконання зобов’язань боржника перед залученими кредиторами шляхом будь-яких позасудових способів звернення стягнення;
3) укладати угоди про заставу чи іпотеку майна боржника;
4) вчиняти дії з метою отримання у володіння майна боржника чи отримання контролю над майном боржника;
5) зараховувати зустрічні однорідні вимоги;
6) відчужувати та примусово звертати стягнення на необоротні активи боржника, які не є предметом застави (іпотеки) на дату початку процедури реструктуризації, шляхом будь-яких позасудових способів звернення стягнення.
7) нараховувати неустойку (штраф, пеню) або інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення боржником будь-яких вимог, на які поширюється мораторій.

На період дії мораторію зупиняється перебіг позовної давності та будь-якого іншого строку, встановленого законом чи договором, у тому числі строку на пред’явлення вимоги до поручителів, у межах якого кредитори можуть реалізовувати свої права.

Під час проведення фінансової реструктуризації боржник зобов’язаний вживати необхідних заходів з метою захисту і збереження майна. Боржнику, його учасникам або акціонерам без отримання залучених кредиторів заборонено:

1) проводити операції з відчуження майна, крім тих, що проводяться в рамках провадження ним звичайної господарської діяльності;
2) приймати рішення про реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення).

Після прийняття рішення про припинення дії мораторію боржник та один або кілька залучених кредиторів мають право укласти між собою договір про відстрочку.
В процесі проведення процедури фінансової реструктуризації боржник подає план реструктуризації до секретаріату. План реструктуризації затверджується на зборах залучених кредиторів. План реструктуризації повинен бути затверджений не пізніше 90 календарних днів із дати початку проведення процедури фінансової реструктуризації. Загальний строк проведення процедури фінансової реструктуризації не може перевищувати 180 днів.

Якщо план реструктуризації не був затверджений протягом строку, визначеного цим Законом, проведення процедури фінансової реструктуризації припиняється.
План реструктуризації може передбачати реструктуризацію грошових зобов’язань та/або господарської діяльності боржника шляхом:

1) внесення змін до кредитних договорів, у тому числі погашення заборгованості окремими траншами (розстрочки), перегляд строків погашення, зміна валюти виконання зобов’язання, розміру процентних ставок, у тому числі встановлення їх на рівні, нижчому собівартості залучення коштів, та повне зупинення нарахування процентів чи інших умов, пов’язаних з відповідним кредитним договором або забезпеченням за таким кредитним договором;
2) внесення змін до інших укладених договорів, умов боргових зобов’язань або зміни форми таких зобов’язань;
3) надання нового фінансування боржнику.
4) відчуження майна боржника, заставодавця (іпотекодавця) зі збереженням або без збереження іпотеки, застави або інших видів забезпечення щодо такого майна. При цьому кошти, отримані від відчуження майна, що перебуває в заставі (іпотеці), спрямовуються на погашення вимог заставодержателя (іпотекодержателя) такого майна в межах вимог, забезпечених такою заставою (іпотекою);
5) передачі кредитору права власності на майно боржника в рахунок повного або часткового задоволення вимог. При цьому в разі часткового задоволення вимог кредитора за рахунок заставного майна право подальшої вимоги не припиняється.
6) відчуження майна боржника, яке не є предметом застави або іпотеки;
7) прощення частини боргу;
8) припинення або внесення змін до договорів;
9) звернення стягнення на предмет забезпечення, внесення змін до договорів іпотеки та застави чи добровільної відмови від забезпечення;
10) надання додаткового забезпечення боржником або третіми особами, включаючи гарантію та поруки;
11) переведення зобов’язань боржника в капітал;
12) залучення нових інвестицій у капітал боржника;
13) задоволення вимог;
14) випуску цінних паперів;
15) реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення) боржника;
16) зміни керівника та/або членів органів управління і контролю боржника на осіб, визначених залученими кредиторами, які є фінансовими установами;
17) внесення змін до структури корпоративного управління боржника;
18) вжиття інших заходів до проведення фінансової реструктуризації.

Про підписання плану реструктуризації боржник зобов’язаний надіслати повідомлення до секретаріату.

Передбачено, що процедура фінансової реструктуризації є завершеною з моменту настання будь-якої з таких подій:
1) підписання плану реструктуризації;
2) відкликання боржником своєї заяви про реструктуризацію протягом 30 календарних днів з моменту її подання до секретаріату шляхом подання письмової заяви боржником;
3) подання до секретаріату залученими кредиторами, жоден з яких не є пов’язаною особою і яким належить більше 50 відсотків вимог усіх залучених кредиторів без урахування вимог пов’язаних осіб, письмової заяви про те, що переговори з приводу реструктуризації були припинені без досягнення згоди;
4) закінчення строку в 180 днів, який дається для проведення фінансової реструктуризації.
Про настання однієї з таких подій боржник зобов’язаний повідомити секретаріат.

За порушення вимог цього Закону до боржника, залученого кредитора і пов’язаної особи боржника можуть бути застосовані штрафи, розмір та випадки застосування яких визначені  Законом.

Банкам надано право встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні, нижчому за собівартість банківських послуг у цьому банку у разі здійснення банком реструктуризації зобов’язань боржника відповідно до цього Закону.
Також передбачено, що виконавче провадження щодо вимог стягувача підлягає обов’язковому зупиненню у разі:
1) введення щодо вимог стягувача мораторію згідно даного Закону;
2) укладання стягувачем договору про відстрочку відповідно до цього Закону.
Закон набере чинності через 3 місяці з дня його опублікування та буде діяти протягом 3 років. На період дії даного Закону інші закони України діють з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Незалежно від суб’єктного складу сторін спору процедура вирішення спорів в арбітражі, передбачена даним Законом, регулюється положеннями Закону про міжнародний комерційний арбітраж з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Компанія «Legal Business Assistants» завжди тримає руку на пульсі змін законодавства задля Вашого успіху. Отримуючи правову допомогу у нас, Ви можете бути впевнені, що чинне законодавство завжди на стороні Вашого бізнесу.

Опитування

Які юридичні послуги актуальні для Вас?

Наша адреса

Legal Business Assistants
вул. Еспланадна, 28, оф. 7
м. Київ, Україна
тел: +380 (44) 232-1916
тел: +380 (50) 368-7057
тел: +380 (97) 941-2864
E-mail
office@businesslawyers.com.ua